Коротка історія появи першого хедж-фонду

Холодним зимовим ранком або спекотного літнього вечора (історія замовчує) наприкінці 40-х років XX століття американський соціолог та публіцист австралійського походження Альфред Уінслоу Джонс (Alfred Winslow Jones), який займався соціальними проблемами (зокрема – проблемою бідності), подумав: а чому би не заробити на інвестиціях?!". Так у 1949 році було створено "A. W. Jones & Co" - перший, як заведено вважати, хедж-фонд в історії.

Споконвічною метою фонду було лише отримання достатнього доходу для заможного життя та занять улюбленою справою, не витрачаючи часу на рутинну роботу. Джонс керував своїми власними грошима та грошима своїх друзів. Як винагорода він отримував 20% від прибутку.

Інвестиційна стратегія Альфреда Джонса зараз виглядає банальною, оскільки полягала в купівлі недооцінених акцій, вартість яких, на його думку, могла зрости, і продаж акцій компаній, що мають знизитися в ціні. Подібний підхід дозволяв диверсифікувати ризики та досягати непоганого прибутку. Крім цього Джонс стверджував, що винайшов метод відстеження та вибору акцій з високою ймовірністю зростання. Незважаючи на скромні початкові цілі, до середини 60-х років успіхи компанії та її інвестиційна модель переформатували ринок та дали поштовх до розвитку цілої галузі хедж-фондів.

За перші 10 років роботи фонд Джонса збільшив капітал своїх вкладників на 670%, а за наступні 5 ще на 325%. Щоправда, в ті часи в США та інших країнах діяли серйозні законодавчі обмеження, що дозволяли вкладати кошти у хедж-фонди лише великим інституційним інвесторам, які мають 100 і більше мільйонів доларів. Це призводило до відходу хедж-фондів до офшорних юрисдикцій, де фінансове регулювання було лояльнішим.

Що таке Хедж-фонд?

Хедж-фонд (від англ. hedge – захист, страховка, гарантія) – це особливий тип приватного інвестиційного фонду, який орієнтований на максимізацію прибутку та мінімізацію ризиків. Фактично будь-який хедж-фонд є пулом активів групи інвесторів, який перебуває під управлінням професійних трейдерів та ризик-менеджерів. Однією з відмінних та важливих особливостей функціонування хедж-фондів є м'яка та лояльна регуляторна політика з боку держав, у яких вони зареєстровані. Хедж-фонди використовують у своїй роботі складні багаторівневі торгові стратегії, короткі продажі поряд з покупками, вдаються до маржинального кредитування, а також торгують деривативами. Основними учасниками фонду є керуючий та інвестори.

Що таке Хедж-фонд?

До ключових характеристик хедж-фондів відносять:

  1. Відкритість тільки для професійних інвесторів: вкладники повинні володіти капіталом, що перевищує 1 млн доларів, крім вартості їх основного житла.
  2. Наявність різних стратегій: вибір інструментів обмежується лише мандатом хедж-фонду. За фактом він може інвестувати у будь-що: у землю, нерухомість, акції, похідні інструменти, валюти.
  3. Використовують фінансовий важіль: хедж-фонди часто працюють із позиковими коштами, щоб максимізувати прибутковість.
  4. Структура комісійних: хедж-фонди стягують з інвесторів не лише фіксовану комісію за управління активами, а й "відсоток за результат". Звичайний розмір комісійних становить 2% та 20% відповідно.

Короткий висновок: хедж-фонди можуть підійти не всім. Хедж-фонди мають багато переваг у порівнянні з традиційними інвестиційними фондами. Серед них можна виділити: можливість заробляти не тільки на ринках, що зростають, а й на низхідних ринках. Збалансованість портфеля допомагає знизити ризики та волатильність, а також підвищити прибутковість. Різноманітні інвестиційні стилі, які часто не корелюють один з одним, дозволяють інвесторам максимально точно вибудувати інвестиційну стратегію. У хедж-фондах працюють найталановитіші аналітики, трейдери та менеджери світу. Звичайно, не обходиться і без ризиків: вузькоспрямованість інвестиційної стратегії може спричинити колосальні збитки.

Структура хедж-фонду

Фонд може бути заснований компанією, що управляє, з подальшим залученням інвесторів. Працювати фонд починає лише після розміщення та передачі під його управління коштів зацікавлених інвесторів. Співробітники керуючої компанії проводять усі операції з купівлі та продажу цінних паперів через партнерів – брокерів та банки.
Найважливішу роль грає банк-гарант, у якому зберігаються кошти інвесторів (гроші, золото, цінні папери). Часто він, а не прайм-брокер, займається укладанням усіх угод. Тому вимоги до банку високі: він повинен бути досить великим, мати високий рівень довіри у клієнтів і авторитет у фінансовому світі.

Для проведення транзакцій хедж-фондам потрібні прайм-брокери, які виконують різноманітні функції. Коли керуюча компанія дає розпорядження про проведення фінансової операції, прайм-брокер виконує її технічну частину, починаючи від безпосереднього оформлення угоди на біржі та закінчуючи депозитарною діяльністю й кредитуванням. З урахуванням того, що хедж-фондам доводиться діяти в різних куточках світу, прайм-брокер повинен мати можливості проводити операції скрізь, де це може знадобитися. Тому часто у ролі прайм-брокерів виступають великі міжнародні банки, такі як Goldman Sachs, Merrill Lynch чи Morgan Stanley.

Особливу роль роботі хедж-фондів займає аудит їх фінансового становища. Аудитор веде нагляд за діяльністю хедж-фонду, оцінюючи вартість його активів незалежно від компанії, що управляє. Це робиться для зниження потенційних ризиків. Крім того, він контролює бухгалтерію фонду та готує звітність, у тому числі – й для інвесторів.

Типи хедж-фондів

Основна класифікація хедж-фондів базується на рекомендаціях МВФ. Таким чином, виділяють 3 основних типи хедж-фондів:

  1. Глобальні фонди - здійснюють операції на ринках будь-яких країн, будуючи свою інвестиційну стратегію на аналізі статистичних даних щодо окремих компаній.
  2. Макрофонди - працюють на ринку окремої країни, приймаючи рішення про відкриття тієї чи іншої позиції на основі макроекономічної ситуації, що складається в ній.
  3. Фонди відносної вартості – це класичні хедж-фонди, що оперують на національних ринках та використовують стандартну модель роботи. Вона спирається на існуванні різниці відносних цін взаємозалежних активів.
Типи хедж-фондів

Внутрішня кухня хедж-фонду

На сьогодні 70% лідерів галузі з активами під управлінням понад 350 млрд доларів США - це алгоритмічні фонди. Здатність комп'ютерів обробляти великі масиви даних із фантастичною швидкістю призвела до того, що портфельні управляючі не можуть скласти їм конкуренцію.

Існує думка, що професійний менеджер може продуктивно управляти портфелем з 30-40 акцій, але алгоритмічні моделі виявляються ефективнішими. Само собою зрозуміло, що кожен управляючий має свій підхід і систему, аналізує дані та приймає рішення на основі фундаментальних показників, оцінює динаміку фінансового інструменту з погляду технічного аналізу, спілкується з представниками компанії-емітента, аналізуючи громадську інформацію.

Практично те саме робить й алгоритм, закладений у програму обчислювальної машини фонду, лише у більшому обсязі та з величезною швидкістю. Програма може обробляти будь-які згадки компанії в ЗМІ, соціальних мережах і документах, а також обробляти аудіальні дані - ряд хедж-фондів має власні системи розпізнавання мови. Наприклад відомо, що фонд Two Sigma сканує та аналізує інформаційні потоки 70 мовами світу.

Крім того, алгоритмічні хедж-фонди за допомогою супутникових знімків можуть оцінювати активність клієнтів. Сучасні технології дозволяють "розбирати до атомів" практично кожну компанію, щоб дізнатися про неї всю необхідну інформацію. Система працює цілодобово у всіх куточках земної кулі, аналізує все, що сказано та написано, на основі чого генерує нові торгові стратегії. Безумовно, талановиті керуючі можуть обійти хедж-фонд в експертизі, але впоратися з таким обсягом інформації вони просто фізично не здатні.

Якщо говорити про секрет успіху, то він полягає в тому, що програма оцінює кожну акцію за чотирма параметрами: фундаментальними, технічними, подієвими та Alpha Capture - унікальними моделями компанії. На розгляд до керівника потрапляють ті ринкові активи, що отримали досить високу оцінку системи. Саме завдяки такому підходу алгоритмічним хедж-фондам вдається підтримувати високий рівень дохідності. Іншими словами, фонду не важливий напрямок руху ринку - важлива наявність динаміки як такої. Падіння ціни одного паперу або сектора часто врівноважується зростанням вартості інших активів.

Інвестуйте в американські акції на вигідних умовах! Реальні акції на платформі R StocksTrader від 0,0045 USD з мінімальною комісією в розмірі 0,5 USD. Ви також можете спробувати свої навички торгівлі в платформі R StocksTrader на демо-рахунку, для цього потрібно лише зареєструватися на сайті RoboForex і відкрити торговий рахунок.


Матеріал підготував

Очолював лабораторію технічного та фундаментального аналізу фінансових ринків у НДІ Прикладного системного аналізу. Зараз керує Аналітичним відділом компанії RoboForex і веде розділ щоденних оглядів за рівнями Фібоначчі для клієнтів компанії.