В епоху інтернету та електронних ЗМІ, коли інформація доступна будь-кому, виявитися жертвою спланованої заздалегідь інформаційної атаки стало ще простіше. Сьогодні я хочу розповісти вам, як уникнути цієї долі під час аналізу економічних новин.

Якщо піддатися ринковій паніці, можна прийняти помилкові інвестиційні рішення, які позбавлять потенційного прибутку або зовсім принесуть збитки.

ЗМІ часом представляють реальну картину в спотвореному вигляді, проте навіть у цьому випадку можна відсіяти найменш ймовірні песимістичні або оптимістичні сценарії розвитку подій. Для цього необхідно розуміти базові поняття про характер і особливості наданої публічної економічної інформації.

З чого почати?

Зрозумійте, що у простої людини немає і не буде того масиву даних для аналізу, який є у вищих держпосадовців. Насамперед це тому, що частина такої інформації є державною таємницею. Отже, розраховувати треба виключно на публічні джерела.

Під економічними даними треба розуміти сукупність показників, які відображають стан або демонструють зміну й розвиток народного господарства і всіх його складників. Під час самостійного аналізу використовуйте виключно документальні джерела інформації.

Більшість людей, далеких від економічних тонкощів, почувши повідомлення новинних агентств про загрозу девальвації національної валюти, не переходить на сайт Центрального банку і не намагається знайти дані про ключові економічні показники. Приймати на віру варто лише офіційну статистику, яку в умовах розвитку глобалізаційних процесів важко суттєво спотворити. Тому явний негативний тренд нескладно ідентифікувати.

Різновиди документальних джерел:

  • Первинні: вихідні цифри для аналізу, нові наукові відомості.
  • Вторинні: інтерпретація первинних документів.

Наприклад, ЦБ може опублікувати дані про споживчу інфляцію (первинні показники) і доповнити їх аналітичною запискою, де поділиться своєю думкою щодо подальших перспектив розвитку ситуації (вторинні дані).

Рекомендую читачам орієнтуватися в оцінках ситуації та перспектив на первинну інформацію, оскільки будь-яка її інтерпретація є суб’єктивною. Якщо знань недостатньо — пройти курс профільного навчання. Далі поговоримо про різновиди первинної документальної інформації.

Типи та джерела інформації

Є безліч класифікацій економічної інформації, але виділимо головні. Дані поділяються на:

  • Прогнозні: короткострокові, середньострокові та довгострокові.
  • Планові: містяться в економічному календарі.
  • Облікові: фінансова звітність, державна статистика.

Якщо ви тільки починаєте аналізувати економічні показники, то рекомендується уникати готових аналітичних оглядів, оскільки вони вже спотворені суб’єктивним сприйняттям автора. Працюйте краще з первинною плановою та обліковою інформацією. Спочатку можливі помилкові висновки на основі показників, але це будуть ваші власні помилки. Але іноді все ж варто ознайомитися з думками популярних фінансових аналітиків для розуміння сторонньої позиції.

Головні джерела економічної інформації:

  • Органи державного управління: огляди, нормативи, звітно-аналітичні доповіді та статистична інформація.
  • Профільні ЗМІ — ділові журнали, газети і ТБ.
  • Громадські ЗМІ.
  • Фінансові установи: фінансова звітність, інвестиційні презентації.
  • Аналітичні центри — об’єднання аналітиків, які за передплатою продають свої аналітичні огляди, їх ще називають think tank.

Серед вищенаведеного віддаємо перевагу офіційній інформації від державних органів та фінансовій звітності суб’єктів господарювання. У цьому випадку є можливість не враховувати чужу думку, а сформулювати свою.

Важливо зазначити, що популярні (мейнстрімні) ЗМІ можуть переслідувати в подачі інформації свої корисливі цілі та просто цензуруватися власником або державою. Навіть в економіці є поняття моди, коли якісь теми вважаються перспективними і значущими та які можна трохи «покращити» для досягнення певного результату.

У випадку зі статистикою та фінансовою звітністю компаній подібна ситуація малоймовірна. Безумовно, відомі випадки фальсифікації, але вони відбуваються вкрай рідко, оскільки мають серйозні наслідки.

Алгоритм аналізу економічної інформації

Якщо ви всюди чуєте новини зі світу економіки та фінансів, то, щоб не стати жертвою ринкового шуму, треба починати розбиратися в ситуації. Розповідаю, як це зробити:

  1. Не читайте та не слухайте мейнстрімні ЗМІ, як загальнонаціональні, так і профільні. Головне їхнє завдання — привернути увагу, але не допомогти прийняти вірне інвестиційне рішення.
  2. Залежно від галузі економіки підберіть джерела статистики профільних державних органів і фінансової звітності компаній-лідерів індустрії. Наприклад, у випадку з нафтою — це звіти ОПЕК і звітність нафтогазових компаній.
  3. Далі порівняйте нові дані з історичними. З високою часткою ймовірності поточний випадок буде не унікальний, і ви побачите, як розвивалися події раніше. Не зайвим буде порівняти висловлювання глав регуляторів за останній рік стосовно позначеної темі. Це дасть можливість оцінити дійсну значущість інфоприводу.
  4. На основі отриманої інформації ви можете приймати інвестиційне рішення: приєднатися до натовпу або піти проти нього. Зрозуміло, необхідно дотримуватися ризик-менеджменту.

Дотримуючись цього простого алгоритму, ви зможете відсіяти до 90% непотрібних, але дуже помітних повідомлень ЗМІ.

Висновок

Економічна інформація, на жаль, теж переповнена чутками, домислами та вигадками. Саме вони підштовують споживача такої інформації до невірного інвестиційного рішення, яке принесе збитки. Щоб уникнути подібного, рекомендується провести самостійний аналіз економічного інфоприводу.

Для цього потрібно використовувати первинні дані від державних органів і корпорацій, уникаючи чужих інтерпретацій. Використовуючи наведений вище алгоритм, можна відокремити головне і прийняти зважене рішення.


Матеріал підготував

На ринку з 2012 року, має вищу фінансово-економічну освіту. Починав із валютного ринку Forex, потім зацікавився особливостями фондового ринку і тепер спеціалізується на аналізі IPO та портфельному інвестуванні.