У ЄС відновлюється робота вугільних електростанцій. Воєнні дії на території України, санкції проти Росії та активні спроби перейти на "зелену" енергетику — все це призвело до того, що раніше закриті вугільні проєкти доводиться повертати до життя.

Для інвесторів на фондовому ринку це означає те, що попит на вугілля в ЄC буде на високому рівні, а оскільки Європа повністю залежить від імпорту вугілля, то ця подія може вплинути на світові ціни. Компанії, які займаються видобутком і продажем вугілля, ймовірно, стануть бенефіціарами ситуації, яка склалася, та отримають гарний прибуток.

Високий попит на вугілля відзначається у всьому світі — страждає не лише Європа. За останні два роки його вартість зросла більш ніж на 700%. Вугільні компанії, які раніше не згорнули свою діяльність, уже отримують гарний прибуток, унаслідок чого вартість їхніх акцій зросла на десятки відсотків.

Енергетична криза в ЄC підказує нам, що потенціал для подальшого зростання цих паперів усе ще є. Тому сьогоднішній матеріал присвячений вугледобувним компаніям і можливим ризикам, які можуть перешкодити зростанню їхньої виручки.

Що призвело до дефіциту вугілля

Високі ціни на вугілля означають нестачу пропозиції на ринку. Чому вона утворилася? Нині практично всі сировинні товари зросли в ціні. Першою причиною зростання котирувань послужила пандемія коронавірусу, яка порушила логістичні ланцюги. Далі почалися воєнні дії на території України та були введені санкції проти РФ. У результаті погіршилася проблема з логістикою, та обсяг пропозиції сировини на ринку знову скоротився.

Логістика впливає на кінцеву вартість товару для покупця, та меншою мірою впливає на видобуток вугілля. Якби все упиралося у доставку продукту, то турбуватися про це питання не варто було б, оскільки завжди знайдуться перевізники, які доставлять товар за новими схемами. Далі була б конкурентна боротьба між транспортними компаніями, і ціни на перевезення стабілізувалися б на прийнятному для всіх рівні.

Брак пропозиції — серйозніша проблема, і вона виникла внаслідок активних спроб перейти на більш "чисті" джерела енергії. Через війну інвестиції у вугільну промисловість скоротилися, розвідка нових родовищ була зупинена, а фірми активізували роботу над скороченням витрат. Інвестувати в акції вугільних фірм стало немодно. З’явився новий тренд — ESG-інвестиції.

Відтік інвесторів із вугільної промисловості добре помітний у динаміці цін на акції представників галузі. Наприклад, папери найбільшого виробника вугілля у США — Peabody Energy Corporation — з 2018 року почали падати в ціні та до кінця 2020 року подешевшали на 98%.

Графік акцій Peabody Energy Corporation
Графік акцій Peabody Energy Corporation

Чим планували замінити вугілля

Якщо відмовлятися від традиційних джерел енергії, то треба замінити їх на альтернативні, адже потреба в енергії зберігається. Заміною вугілля мали стати природний газ і атомна енергія. Про атомну енергетику ми докладно розповіли у статті "Як заробити на подорожчанні урану". Що ж до газу, то нагадаємо, що основним його постачальником до Євросоюзу є Росія.

Росія обмежує постачання газу до ЄС

"Північний потік-2", який міг би вирішити проблему збільшення постачання газу до країн Європи, не було запущено. США скористалися ситуацією та почали постачати свій зріджений газ європейським партнерам — для Штатів відкрився новий величезний ринок збуту. Росія, посилаючись на необхідність технічних робіт і неможливість їхнього проведення в умовах санкцій, обмежила постачання газу через "Північний потік-1".

Аварія на заводі у США

Попит на американський газ із лютого вже був на високому рівні, а після обмежень щодо "Північного потоку-1" потреба в ньому стала ще більшою. А де є попит, там спостерігається і зростання ціни.

У результаті вартість газу в США почала зростати, погіршуючи в країні ситуацію з інфляцією. Споживачі негативно зустріли зростання цін на пальне, а збільшення вартості газу значно посилило невдоволення у суспільстві. Уряду необхідно було оперативно вживати конкретні заходи для вирішення ситуації.

Проте проблема для США вирішилася сама собою: на заводі зі зрідження газу Freeport LNG у Техасі сталася аварія. 68% відвантажень на цьому підприємстві адресовано європейським споживачам. За офіційними даними, повноцінну роботу завод зможе відновити лише наступного року.

У результаті обсяги газу, які йшли на експорт, залишилися на внутрішньому ринку США, що спровокувало зростання пропозиції та зниження ціни на 25%. У сьогоднішніх умовах із технічних причин Сполучені Штати не можуть експортувати природний газ у повному обсязі, а ось вугілля — будь ласка.

Європа залежить від імпорту вугілля

Ситуація з газом підштовхує ЄС до непопулярних заходів: ймовірно, доведеться повернутися до використання вугілля та відновити роботу атомних станцій. Але як виявилося, все не так просто: країни Євросоюзу залежать і від імпорту вугілля. Дані за 2020 рік показують, що 46% імпорту вугілля до Європи припадає на Росію, на США — 17,7%, на Австралію — 13,7%.

Імпорт вугілля до Європейського союзу у 2020 році
Імпорт вугілля до Європейського союзу у 2020 році

В умовах санкційної війни з РФ вимальовується перспектива для США та Австралія стати основними імпортерами вугілля до ЄС. Але з огляду на те, що ці країни не зможуть відразу замістити російські обсяги, можна припустити, що в Європі попит на вугілля залишатиметься на високому рівні. А це означає, що ймовірність зниження ціни на нього дуже низька.

Які компанії можуть отримати вигоду від високих цін на вугілля

Наш вибір припав на такі компанії, як BHP Group Limited, Teck Resources Ltd і Peabody Energy Corporation. Давайте докладніше розглянемо бізнес кожної з них.

BHP Group

BHP Group Limited (NYSE: BHP) є найбільшою за капіталізацією гірничодобувною компанією у світі. Вона працює в 6 сегментах — видобуток вугілля, міді, нафти, залізняку, газу та мінеральних добрив.

На даний момент дефіцитними товарами вважаються вугілля, мідь, нафта, добрива та газ. Доходи компанії диверсифіковані, і зараз її продукція користується попитом як ніколи раніше.

Головний офіс знаходиться в Мельбурні, Австралія. Рудники розташовані в Алжирі, Австралії, Бразилії, Канаді, Чилі, Колумбії, Мексиці, Тринідаді та Тобаго, Перу і США. Основними споживачами продукції є США, Європа та Азія.

Акції BHP Group Limited пробили підтримку на рівні 50 USD і торгуються під нею. Повернення ціни вище 50 USD просигналізує про можливий підйом котирувань до найближчого опору на 54 USD.

Графік акцій BHP Group Limited
Графік акцій BHP Group Limited

Teck Resources

Teck Resources Ltd (NYSE: TECK) — це канадська гірничодобувна компанія, яка займається розвідкою, видобутком і продажем корисних копалин, у тому числі і вугілля. 2021 року 55% ​​валового прибутку фірми давав продаж вугілля. Teck Resources здійснює видобуток у Перу, США, Канаді та Чилі.

В оновленій інформації про продаж і ціни на вугілля компанія повідомила про річне зростання продажів цього ресурсу на 164%. Такого обсягу було досягнуто в умовах закриття Канадської тихоокеанської залізниці через страйк працівників, унаслідок якого було порушено логістику в даному регіоні. Збереження високих цін і відновлення залізничного сполучення в майбутньому дадуть змогу Teck Resources перевершити цей показник.

Залізницею гірничодобувні фірми доставляють корисні копалини в порти, там проводиться відвантаження на судна й далі — доставка до споживача. Страйки залізничників негативно вплинули на папери Teck Resources: котирування впали до рівня підтримки на 26 USD. Зараз "бики" намагаються утримати цей рівень. Найближчий опір розташований на 30 USD.

Графік акцій Teck Resources Ltd
Графік акцій Teck Resources Ltd

Peabody Energy

Peabody Energy Corporation (NYSE: BTU), на відміну від зазначених вище фірм, не може похвалитися суттєвою диверсифікацією доходів. Її діяльність зосереджена винятково на видобутку вугілля, основна частина якого поставляється виробникам електроенергії.

Видобуток здійснюється на території США, Японії, Тайваню, Австралії, Індії, Індонезії, Китаю, В’єтнаму і Південної Кореї. Крім цього, компанія володіє контрольним пакетом акцій 23 американських і австралійських гірничодобувних підприємств, які є основними постачальниками вугілля в ЄС.

У 2010 році Peabody Energy провела дослідження та дійшла висновку, що світ перебуває на ранніх стадіях 30-річного суперциклу на ринку вугілля. Основними споживачами будуть Китай, Індія та США. Зараз, через 12 років, ми можемо сказати, що прогноз має всі шанси виправдатися, оскільки котирування вугілля перебувають на історичних максимумах і важко припустити, коли попит на нього почне падати. Компанія прогнозувала зростання попиту на вугілля, але сама не змогла втриматися на плаву та у 2016 році пройшла через процедуру банкрутства. Це допомогло їй уникнути позовів про забруднення довкілля та оздоровити свій бізнес. До 2017 року фірма вийшла із процедури банкрутства та провела IPO. Через рік акції Peabody Energy торгувалися на 70% вище за ціну розміщення.

ESG-інвестування стрімко набирало популярності, та учасники ринку поступово відмовлялися вкладати кошти у вугільні компанії. У результаті акції Peabody Energy опинилися під ударом і спрямували вниз, втративши 98%. У такій ситуації можна було очікувати на чергове банкрутство, але фірма змогла пережити пандемію та зараз опинилася у вигідній позиції. Акції з локальних мінімумів спрямувалися вгору й зараз торгуються на 2 500% вище за мінімальні значення 2020 року.

Графік акцій Peabody Energy Corporation
Графік акцій Peabody Energy Corporation

Які ризики інвестицій у вугільні компанії

ФРС, намагаючись подолати інфляцію, піднімає облікову ставку, що уповільнює економічне зростання. За цим принципом діють інші центробанки. Зараз усе частіше можна почути про рецесію та стагфляцію, які характеризуються падінням попиту та зниженням цін.

Спад споживчого попиту може призвести до зниження обсягів виробництва, унаслідок чого попит на електроенергію з боку підприємств знизиться. А це означає, що попит та пропозиція на вугілля можуть врівноважитись. Крім того, якщо Європа вирішить газове питання, це теж може вдарити по цінах на вугілля.

Висновок

Цікава ситуація склалася в Шрі-Ланці: уряд країни пішов на крайні заходи і на догоду "зеленим" активістам відмовився від хімічних добрив, зробивши вибір на користь природного добрива — гною. Але пізніше з’ясувалося, що його обсягів у країні було замало для задоволення потреб фермерів. У результаті Шрі-Ланка з експортера рису перетворилася в його імпортера, а далі була криза з усіма наслідками.

Частина світової спільноти повелася аналогічним чином, намагаючись переключитися на "зелену" енергію. Але не були прораховані ризики того, що обсягів альтернативної енергії недостатньо для задоволення всіх потреб. Результат — зараз ми спостерігаємо повернення до традиційних способів отримання енергії.

Як довго триватиме ця тенденція, ніхто не знає, але вже зрозуміло, що швидкого рішення немає. Отже вугілля на найближчі роки може бути дуже затребуваним у контексті отримання енергії. Якщо дослідження Peabody Energy про 30-річний суперцикл виявиться вірним, то виходить, що зараз ми перебуваємо в середині цього циклу.


Матеріал підготував

Працює на валютному ринку з 2004 року. З 2012 року бере участь у торгівлі акціями на американській біржі та публікує аналітичні статті про фондовий ринок. Бере активну участь у підготовці та проведенні навчальних вебінарів RoboForex.