У цьому матеріалі ми розглянемо ОПЕК та її діяльність. Розкажемо, коли, ким і для чого було створено цю організацію. А також спробуємо проаналізувати, як вона може впливати на світові ціни на нафту.

Що являє собою ОПЕК

Терміном ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC) називають групу з 13 найбільших у світі країн-експортерів нафти. Організація була заснована в 1960 році для координації нафтової політики країн-учасниць та організації між ними технічної та економічної взаємодопомоги. Штаб-квартира розташована у Відні, де виконавчий орган — секретаріат ОПЕК — здійснює повсякденне керівництво її діяльністю.

Цей союз був сформований у відповідь на діяльність об’єднання "Сім сестер", до якого входили такі великі міжнародні нафтові корпорації, як British Petroleum, Exxon, Mobil, Royal Dutch Shell, Gulf Oil, Texaco та Chevron. Вони негативно впливали на розвиток нафтовидобувних країн, природні ресурси яких активно використовували.

Відповідно до статуту ОПЕК, місією організації є координація та уніфікація нафтової політики її країн-учасниць та стабілізація нафтового ринку для забезпечення ефективних і безперебійних поставок чорного золота. Один з основних принципів, якими вона керується у своїй роботі, звучить так: нафта — для споживачів, стабільний дохід — для виробників, справедливий прибуток на капітал — для тих, хто інвестує в нафтову промисловість.

Історія ОПЕК

ОПЕК була створена на Багдадській конференції у вересні 1960 року офіційними представниками таких країн, як Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. У 60-х до них приєдналися Катар, Індонезія, Лівія, Об’єднані Арабські Емірати та Алжир. У 70-х список учасників поповнився Нігерією, Еквадором, Габоном та Анголою.

У грудні 2016 року ОПЕК сформувала альянс із 10 іншими країнами-експортерами нафти: Азербайджаном, Бахрейном, Брунеєм, Казахстаном, Малайзією, Мексикою, Оманом, Росією, Суданом і Південним Суданом. Новий формат отримав назву ОПЕК+.

За всю історію існування склад Організації країн-експортерів нафти неодноразово змінювався. За даними за січень 2023 року, членами об’єднання є 13 країн, серед яких Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Венесуела, Нігерія, Лівія, Кувейт, Ірак, Іран, Габон, Алжир, Ангола, Конго, Екваторіальна Гвінея.

Окремо зазначимо, що деякі з найбільших нафтовидобувних країн не входять до ОПЕК — наприклад, США, Канада та Китай.

Як ОПЕК впливає на вартість нафти

Країни-учасниці картелю виробляють приблизно 40% всього обсягу світової нафти, а їхній експорт становить майже 60% світової торгівлі чорним золотом. За оцінками ОПЕК, 2021 року на країни, що входять до її складу, припадало понад 80% доведених світових запасів нафти.

Розподіл доведених світових запасів нафти у 2021 році
Розподіл доведених світових запасів нафти у 2021 році

Члени організації регулярно зустрічаються, щоб вирішити, скільки сирої нафти колективно продавати на світових ринках. Кожній країні-учасниці присвоєно свою квоту на видобуток, якої вона має дотримуватися.

У разі різких коливань цін ОПЕК може регулювати квоти, тобто й пропозицію нафти у світі. Якщо ціни на ресурс падають, то вона знижує видобуток — це зменшує пропозицію та ціни піднімаються. Якщо вартість нафти надмірно зростає, картель може збільшити видобуток, щоб трохи знизити ціни.

Наприклад, під час економічної кризи 2020 року, спричиненої пандемією COVID-19, нафта сильно подешевшала: ф’ючерси з $50 за барель у моменті опускалися навіть нижче 0. Для стабілізації цін учасники ОПЕК+ вирішили суттєво знизити обсяг видобутку нафти, скоротивши квоти. Рівень пропозиції опустився, котирування почали поступово зростати та до кінця року повернулися у район позначки $50 за барель. Далі цінник сягнув $100 за барель.

Графік руху котирувань нафти WTI у 2020 році
Графік руху котирувань нафти WTI у 2020 році

Критика ОПЕК

Критика ОПЕК розпочалася ще у 70-х роках минулого століття: тоді організацію почали сприймати як монополіста. 1973 року країни-учасниці з Близького Сходу заборонили продаж нафти США, Португалії, Нідерландам та Південній Африці за підтримку Ізраїлю в арабо-ізраїльському конфлікті. У результаті до 1974 року ціна бареля нафти зросла вчетверо, і це негативно вплинуло на кінцевих споживачів: палива не вистачало, а вартість бензину стрімко зростала. Ембарго сильно вдарило по економіці США та інших держав.

У відповідь західні країни спробували скоротити свою залежність від ОПЕК, активізувавши зусилля з видобутку нафти на шельфах у Мексиканській затоці та Північному морі. Надалі світове надвиробництво та зниження попиту призвели до значного здешевлення чорного золота.

Досі деякі країни періодично звинувачують картель у змові, завдяки якому, на їхню думку, він маніпулює ціною на нафту, перешкоджаючи ринковому ціноутворенню.

У США розроблено законопроєкт NOPEC (No Oil Producing and Exporting Cartels), згідно з яким американським судам буде дозволено карати членів об’єднання та їхніх партнерів за маніпулювання обсягами видобутку. Але проєкт поки що залишається лише проєктом.

Майбутнє ОПЕК

Світовій економіці необхідна стабільність і передбачуваність у питаннях вартості нафти та обсягах її видобутку та експорту. Тож у короткостроковій перспективі ОПЕК, швидше за все, збереже свої позиції регулятору цін. В умовах нинішньої енергетичної кризи та очікуваного зростання попиту на чорне золото найближчими роками позиції картелю виглядають досить стійко.

Водночас треба зазначити, що в довгостроковій перспективі є чинники, які можуть знизити вплив рішень організації на світову економіку. До таких можна віднести зростання пропозиції дешевої сланцевої нафти країнами, що не входять до об’єднання, та збільшення використання відновлюваних джерел енергії.

Висновок

Світовий ринок нафти та нафтопродуктів відіграє важливу роль у розвитку окремих країн і глобальної економіки. Створена у 1960 році організація країн-експортерів чорного золота за минулі роки міцно закріпилася в ролі основного регулятора нафтових цін на світових ринках.

Найближчими роками, швидше за все, цей союз збереже свої провідні позиції, але в довгостроковій перспективі може зіткнутися з деякими викликами. Йдеться про зростання виробництва сланцевої нафти у світі та прагнення багатьох країн переходити на "зелену" енергетику.


Матеріал підготував

Торгує на фінансових ринках із 2004 року. Набуті досвід і знання допомогли йому сформувати власний підхід до аналізу активів, деталями якого він охоче ділиться зі слухачами вебінарів RoboForex.